Авторизація

Україна
ІноЗМІ про Україну: у ЄС хочуть відмовитись від санкцій
29.04.2016 о 20:00
image

Тиждень був багатим на різноманітні публікації на українську тематику в іноземній пресі. Аналіз результатів голландського референдуму, підвищення тарифів на газ, наступний транш від МВФ, а також наростаюче невдоволення у Євросоюзі санкціями проти Росії стали головними темами.

Голландці проголосували проти асоціації з Україною через недостатню інформованість, – бельгійський політолог Крістоф Якобс у WashingtonPost

У понеділок, 25 квітня, американське видання WashingtonPost опублікувало статтю відомого бельгійського політолога та соціолога Крістофа Якобса, у якій той проаналізував результати голландського референдуму стосовно асоціації з Україною. Нагадаємо, 6 квітня 61,5 відсотків голландців на референдумі проголосували проти Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, проте на дільниці тоді прийшла ледве третина від загальної кількості виборців. Після проведеного дослідження бельгієць зробив кілька висновків.

По-перше, освічені голландці переважно голосували «за», але більша їх частина просто залишилася вдома. Про це також свідчить той факт, що переважно за асоціацію голосували лише у деяких великих містах, таких як Амстердам та Утрехт, та їх околицях. По-друге, на результати референдуму дуже сильно вплинула низька явка виборців, а велика кількість прихильників асоціації просто з’явилися на дільниці занадто пізно.По-третє, Якобс прослідкував тенденцію того, що голландці, голосуючи проти асоціації, хотіли більше не показати своє негативне ставлення до України, а привернути увагу посадовців ЄС до думки населення Нідерландів під час укладання міжнародних договорів.

За підрахунками соціологів, кожен 1 відсоток голландців, які залишилися вдома, збільшував частку голосів «проти» на 2 відсотки. Таким чином, якщо б усі голландці, які підтримують асоціацію, залишилися удома і не пішли голосувати, то явка була б нижчою за необхідну у 30 відсотків і референдум взагалі не визнали б. Відповідно, якщо б усі прихильники асоціації пішли і проголосували на виборах, то показник «за» сягнув би 40 відсотків і різниця між голосами була б вже зовсім незначною.

По завершенні своєї статті Якобс зауважив, що провал асоціації на голландському референдумі переважно спричинений дуже невдалою інформаційною кампанією уряду Нідерландів, яка не донесла до усіх верств населення країни головні аспекти угоди. Бельгійський науковець також відмітив, що результати референдуму не стільки вказують на зростання популярності ідей євроскептиків у Нідерландах, скільки свідчать про вади урядових інформаційних каналів, адже багато опитаних жителів під час голосування боялися вступу України до ЄС, хоча насправді угода цього не передбачала і переважно складалася з економічних аспектів.

У середу, 27 квітня, інформаційне агентство Reuters описало візит до столиці України офіційного уповноваженого Державного департаменту США у справах Європи та Євразії Вікторії Нуланд. Під час прес-конференції у Києві американський дипломат заявила, що вона оптимістично налаштована щодо реформ у країні, адже, на її думку, українська влада серйозно налаштована на їх впровадження. Також Нуланд закликала приділити особливу увагу реформі судової влади та обрати дієвого та відданого справі реформ генерального прокурора. Також дипломат закликала Україну чітко слідувати узятим на себе зобов’язанням перед МВФ, які включали у себе чергове підвищення тарифів на газ.

Незважаючи на позитивну налаштованість представника Державного департаменту США, Reutersвідмітили песимістичні настрої проєвропейських реформаторів в Україні після обрання нового складу уряду. На їх думку, новий Кабмін не вирішить проблему впливу олігархічних кіл на політичні рішення в Україні.

Американське інформаційне агентство Bloomberg більш детально проаналізувало візит Нуланд до Києва та нещодавнє підвищення тарифів на газ новообраним урядом. Кореспонденти видання Катерина Чурсіна та Олександр Кудрицький пов’язали зростання цін для населення з безпосередніми вимогами Заходу.

На думку авторів статті, саме МВФ став головною причиною чергового підвищення, погрожуючи не надати наступний транш та фактично не залишивши чинному уряду вибору. Вікторія Нуланд також зосередила увагу у своїй промові на цьому питанні, наголосивши, що Україна має слідувати усім вказівкам МВФ та боротися з хабарництвом.

У четвер, 28 квітня, американське інформаційне агентство NewYorkTimes опублікувало статтю з коментарями чинного президента Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Суми Чакрабарті. Англійський економіст індійського походження зауважив, що українській владі залишилося лише два-три місяці, щоб продемонструвати західним кредиторам реальні результати реформ у країні.

У четвер, 28 квітня, американське видання ForeignPolicy випустило статтю з приголомшливим заголовком «Санкції провальні… Давайте визнаємо це».Саме так депутат італійського парламенту від партії «Народ свободи» Дебора Бергаміні висловилася стосовно санкцій ЄС проти Росіїна форумі у Римі, що пройшов у лютому цього року. Автори статті, Девід Френсіс та Лара Джейкс, у такий спосіб намагалися описати наростаюче розчарування санкціями проти Росії з боку багатьох провідних європейських політиків.

Американські журналісти відмітили, що у найбільших країнах Євросоюзу санкції проти Росії більше не є популярними, тому фактично лише США залишаються головним ініціатором їх продовження. Про це також свідчить опублікована 15 квітня доповідь Центру нової американської безпеки (англ. – CenterforaNewAmericanSecurity), на яку посилалися у ForeignPolicy. Аналітики проаналізували наслідки санкцій проти Росії і дійшли невтішного висновку: санкції не мають вагомого негативного ефекту на ВВП тої країни, проти якої вони запроваджуються. Журналісти також навели показники Австрійського інституту економічних досліджень, який визнав, що санкції проти Росії найближчими роками можуть коштувати Євросоюзу 92 мільярди євро та 2.2 мільйони робочих місць, при цьому особливо постраждає Німеччина, яка залишиться з 400 тисячами безробітних. Таким чином, американські журналісти припустили, що саме такі значні економічні втрати змушують ЄС переглядати свою політику стосовно Росії.

Поступовий відхід Євросоюзу від політики підтримки санкцій також відмітили у InternationalBusinessTimes. У четвер, 28 квітня, Національна асамблея, нижня палата парламенту Франції, ухвалила резолюцію про зняття європейських санкцій з Росії. IBTтакож навело цитату французького депутата Тьєррі Маріані:

«Санкції є абсолютно неефективними сьогодні, вони не можуть вирішити міжнародну кризу та загрожують інтересам Франції».

Американське видання відмітило також зв'язок такого рішення з черговим порушенням режиму припинення вогню на Донбасі: щойно у ЄС чути заклики до зняття санкцій, як на сході України відновлюються військові дії. Також видання відзначило, що російська економіка переживає не кращі часи не тільки через запроваджені санкції, але й через зниження світових цін на нафту. Незважаючи на це, США до останнього підтримуватимуть політику санкцій проти Росії, доки Мінські домовленості не будуть повністю виконуватися, зазначили у IBT.

 

Публікації іноземної преси свідчать про те, що у Європі справді втомилися від економічних втрат через війну на сході України. Санкції проти Росії стають все більше обов’язковим елементом у контексті відносин європейських держав із США, ніж результатом самостійної зовнішньої політики Європейського Союзу. Низка авторитетних європейських аналітиків відкрито стверджують, що від санкцій страждає економіка передових держав ЄС, а дії Росії це ніяк не стримує. Україна має розуміти це у її перемовинах з європейськими лідерами.

Аналіз голландського референдуму щодо асоціації України та ЄС також вказує на те, що під час цього голосування європейці виходили перш за все з власних інтересів. Незважаючи на всю критику уряду Нідерландів, який, на думку прихильників асоціації, не зміг донести до населення усі деталі угоди, факт переважно скептичних настроїв стосовно України залишається незаперечним.

Візити до Києва Вікторії Нуланд та президента ЄБРР можна розглядати, як тактичний крок з боку Заходу. У такий спосіб Європа та США намагаються впливати на політичні рішення в Україні та утримати її керівництво у межах спланованої програми дій. Перш за все, це стосується допомоги МВФ та виконання Мінських угод. Незважаючи на усю непопулярність вимог Заходу серед населення України, Порошенко і Гройсман змушені підкорюватися, адже у закордонних партнерів є вагомі важелі впливу – транш від МВФ та економічні санкції проти Росії. Саме тому, як би цього не хотів Володимир Гройсман, початок його керівництва урядом країни ознаменувався черговим підвищенням тарифів на енергоносії на населення.

Скептичні настрої у Євросоюзі по відношенню до санкцій проти Росії означають для українського керівництва, що воно більше не може покладатися на допомогу закордонних партнерів у вирішенні своїх проблем. Існує вагомий ризик того, що дуже скоро Євросоюз відмовиться від невигідних йому санкцій проти Росії. Фактично сьогодні політика санкцій майже цілком залежить від тиску з боку США. Проте наприкінці вже цього року європейські країни можуть скористатися невизначеністю американського керівництва та змінити свою позицію. Причина очевидна: цього року американці обиратимуть нового президента, тому незрозуміло, яку саме стратегію по відношенню до Росії обиратиме нова адміністрація у Білому домі і як зміняться відносини Вашингтону з Брюсселем.

Таким чином, українському керівництву залишається дуже мало часу, щоб втілити обіцяні реформи, зміцнити обороноздатність та економіку країни. Шлях до цього вже безліч разів диктувався західними партнерами: реформа судової влади, призначення дієвого генпрокурора, боротьба з корупцією. Питання тільки у тому, чи слідуватиме українське керівництво цим порадам Заходу так само чітко, як воно це робило, приймаючи непопулярні рішення і підвищуючи тарифи для населення, задля отримання чергового траншу від МВФ.

 

Костянтин Рубель

#Росія#Євросоюз#Голландія#Вікторія Нуланд#іноземні ЗМІ
Більше новин:
ІноЗМІ про Україну: Нарешті корумпований генпрокурор-невдаха у відставці. Настала черга прем’єра
01.04.2016 о 20:00
news photo
ІноЗМІ про Україну: Росія кидає до в’язниці «українську Жанну д’Арк» і домовляється з Європою та США, Україна все ще обирає прем’єра
25.03.2016 о 20:00
news photo
ІноЗМІ про Україну: у Києві борються за крісло прем’єра, у Москві – за зняття санкцій
17.03.2016 о 20:00
news photo
ІноЗМІ про Україну: Надія на Яресько
11.03.2016 о 21:00
news photo
ІноЗМІ про Україну:на війні гинуть – у державі крадуть
04.03.2016 о 21:20
news photo