Авторизація

Досьє
Катеринчук Микола Дмитрович

Український політик, юрист. Народний депутат України V - VII скликання. Кандидат юридичних наук. Голова «Європейської партії України».

Місце народження та освіта

Народився 19 листопада 1967 року в селищі Лугове Алтайського краю. Своєю Батьківщиною вважає Черкащину, де він провів дитинство і звідки він пішов у армію. Після школи двічі безуспішно намагався вступити на юридичний факультет Київского університету ім. Шевченко.

 У 1993 році здобув юридичну освіту в Київському національному університеті імені Т.Г.Шевченка. Кандидат юридичних наук.

Кар’єра

Розпочав свою трудову діяльність у 1984 році. Впродовж року був учнем слюсара-складальника радіоапаратури, реґулювальником радіоапаратури на заводі «Імпульс», м. Черкаси.

У 1985-1987роках проходив службу в армії.

З 1992 по 1995 рік працював юрисконсультом в банку «Інко».

У 1995 - 2002 роках займав посаду генерального директора ТОВ «Адвокатська компанія Моор і Кросондович», яке заснував разом зі своїм студентським іншому - Олегом Бойко. Назва компанії склали дівочі прізвища їхніх мам.

У 2002 році був обраний народним депутатом України  IV скликання. Увійшов до складу фракції "Наша Україна". Обіймав посаду заступника голови комітету ВР з питань правової політики.

Брав активну участь у виборчій кампанії  кандидата в президенти України Віктора Ющенка, був його довіреною особою, очолював юридичний департамент штабу. У складі юридичної команди «помаранчевого» табору оскаржував у Верховному Суді України сфальсифіковані результати другого туру виборів президента.

У 2005 році після перемоги Ющенка у виборчій гонці був призначений на посаду першого заступника Голови Державної податкової адміністрації України. Голова центральному виконкому НСНУ (2005-2006 рр.). Член президії Ради НС «Наша Україна» (2005-2006 рр.).

У 2006 – 2007 роках – народний депутат України V скликання від Народного Союзу Наша Україна (НСНУ). Став першим заступником голови комітету з питань економічної політики.

Впродовж 2007-2012 рр. - народний депутат України VI скликання від «Наша Україна - Народна самооборона». Заступник голови комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, голова підкомітету з питань кодифікації фіскального законодавства, уніфікації податкового й бухгалтерського обліку та модифікації норм фіскального законодавства України згідно з вимогами договору про УПС.

З грудня 2012 року - народний депутат України VII скликання від партії «Батьківщина», член комітету Верховної Ради з питань правової політики.

У грудні 2013 проголосив себе «революційним комендантом» Києва. Представники опозиційних партій зазначили, що не погоджували кандидатуру Катеринчука на цей пост.

У квітні 2014 року ЗМІ повідомили, що за списками Європейської партії Миколи Катеринчука на виборах до Київради підуть люди з команди колишнього міського голови Києва Леоніда Черновецького.

Сім'я

 Політик одружений. З дружиною Анастасією виховує сина Данила і доньку Софію-Ніколь.

Хобі

Захоплюється боксом. На одній з інтернет-конфренції Микола Катеринчук розповів, як у студентські часи підробляв охоронником в дискоклубі. Любить рибалити, читати, грати в футбол. Микола Дмитрович каже, що надає перевагу відпочинку на дачі. Йому подобається реп, хі-хоп, R & B. Вболіває за футбольні команди «Динамо» (Київ) і «Карпати» (Львів).

Компромат

Має прізвище - Коля-Буратіно, саме так прозвали Миколу Катеринчука кияни за рекламну кампанію на пост київського мера.

Присвоєння авторських прав. У листопаді 2005 року голова антикорупційного комітету «Межа» Тарас Клименко звинуватив Миколу Катеринчука у привласненні авторських прав на препарат для підвищення потенції «Еректил», який був розроблений в науково-дослідному центрі концерну «Стирол» і подальшому продажі патенту за кордон. За словами Тараса Клименка, на махінаціях з патентом Катеринчук заробив близько 45 мільйонів гривень, а податки з них в казну не надійшли.

 З березня по вересень 2005 року працював першим заступником голови державної податкової адміністрації України. Єдине чим він запам’ятався на посаді – це тим, що юрист за освітою Микола Катеринчук грубо порушував закон, півроку суміщаючи посаду у виконавчій владі із депутатським мандатом.

Крім цього, Микола Дмитрович тривалий час балансував між самостійною політичною кар’єрою і участю в інших політичних проектах, якщо власний не «обіцяв» перспектив.

Резонанас у 2007 році  - в «Топ-100» журналі «Кореспондент» Катеринчук зайняв 72  місце.

Робота на Черновецького. У 2008 році під час дострокових виборів до Київради Миколи Катерничук звинувачували в тому, що вся його виборча кампанія ведеться з урахуванням інтересів Леоніда Черновецького.

Навесні 2008 році Микола вдруге вирішив, що стає самостійний політиком. Йде у мери Києва і веде до Київради «Блок Миколи Катеринчука». Незважаючи на дуже дорогу – близько 40 мільйонів доларів – масштабну передвиборчу він  здобуває на виборах в мери аж …4,25%, п’ятеро «катеринчуківців» стали депутатами міської ради столиці.

Проте, ще під час виборчої кампанії Катеринчука стало відомо, що його головним спонсором виявився зять тодішнього мера Леоніда Черновецького В’ячеслав Супруненко. Агенство Супруненка «Прайм груп» проводило кампанію Миколи Дмитровича. Вже на першій сесії 3 з 5 (60%!!!) депутатів від «Блоку Миколи Катеринчука» стали «тушками», проголосувавши за кандидатуру протеже Черновецького Олеся Довгого у секретарі Київради: Роман Ярошенко, Борис Гавриленко і Пасло Тесленко. Цікаво, що  команда Катеринчука йшла на вибори під лозунгом «Ми не зрадимо!». Катеринчук виправдовувався, що він не може контролювати всіх своїх депутатів. Проте, це дійсно так, адже, за інформацією в ЗМІ, він не міг контролювати місця у прохідній частині списку, за нашою інформацією - продавав їх за 4-7 мільйонів доларів.

Після цього Катеринчук всіляко намагався дистанціюватися від проведених ним у Київраду «тушок», а згодом – і від свого кума й, по суті, хрещеного батька у політиці Віктора Ющенка.

На даний час, Микола Катеринчук підтримує стосунки з іншими людьми і політичними гравцями. За інформацією в ЗМІ, Миколу Дмитровича і Петра Олексійовича донедавна об’єднувала давня дружба. На останньому дні народженні Катеринчука перший тост говорили його батьки, другий – Порошенко.

Проте, цікаво звідки з’являються гроші у Миколи Катеринчука на фінансування його кампаній. Адже реальні факти засвідчують, що нинішні інвестиції Катеринчук не відпрацьовує. Навіть, незважаючи на те, що проплачені Катеринчуком соціологічні опитування показують йому неабиякий результат. Хто ж платить за масштабну кампанію Миколи Катеринчука? За інформацією в ЗМІ, зокрема, Андрій Лопушанський і Ігор Воронов. Андрій Лопушанський - людина величезних фінансових можливостей. Народний депутат у 2006-2007 роках за списком тієї ж «Нашої України». Тривалий час з перервами працював першим заступником голови НАК «Нафтогаз України». Андрій Лопушанський - власник одного з найфешенебельніших ресторанів Києва «Фелліні». Він має невдалий досвід політичних інвестицій – у 2002 році він фінансував Партію зелених України. Тим не менш, останнім часом у нього знову знов з’явилися політичні амбіції – і він щедро фінансує проект Миколи Катеринчука.

Посилання на сторінку у соціальній мережі www.facebook.com/pages/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0-%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%87%D1%83%D0%BA/486146474790285