НОВИНА!

Важливо!

категорії

Читай 5 найцікавіших новин в
день у нашому телеграм-каналі!

Ківалов Сергій Васильович

Український політик, народний депутат України III-VII та VIII (2014 року) скликань, екс-голова Центральної виборчої комісії.

Місце народження, освіта

Народився 1 травня 1954 року у  Тирасполі Молдавської РСР. Його дитинство пройшло в Одеській області.

У 1980 році закінчив Свердловський юридичний інститут, судово-прокурорський факультет за спеціальністю "Правознавство".

У 1985 році захистив дисертацію.

Кар'єра

З 1980 по 1985 рік працював у Свердловському юридичному інституті, спочатку аспірантом, потім викладачем, а пізніше - головою профкому.

У 1985 році перейшов працювати до органів внутрішніх справ. Був командиром підрозділу оперативного реагування ППС УВС Свердловської області; старшим викладачем, начальником циклу адміністративного права та адміністративної діяльності Одеської школи міліції.

У 1989-1997 роках - викладач, старший викладач, доцент, професор, завідувач кафедри морського та митного права, проректор з навчальної роботи Юридичного інституту Одеського держуніверситету ім. І. Мечникова.

З 1990 року розпочинає свою політичну кар’єру, стає депутатом Жовтневої райради, а в 1998 році - депутатом міської ради Одеси.

З квітня 1997 року - ректор Юридичного інституту Одеського держуніверситету ім. І. Мечникова (з грудня 1997 року - Одеська державна юридична академія).

У 1998-2004 роках - президент Одеської державної юридичної академії (у квітні 2000 року виш отримав статус національного).

У 1998 та 2003 році Ківалов обирався членом Вищої ради юстиції.

З травня 2001 по березень 2004 року очолював Вищу раду юстиції.

У 1998 році обраний народним депутатом України III скликання. Очолював підкомітет парламентської реформи та парламентського контролю Комітету Верховної Ради з питань правової політики.

У 2002 році обраний народним депутатом України IV скликання. Керував підкомітетом з питань законодавчого забезпечення політичної реформи та організації парламентського контролю Комітету ВР з питань правової політики.

З лютого по грудень 2004 року - Голова Центральної виборчої комісії, під час президентських виборів 2004 року, які вилилися в Помаранчеву революцію.

З грудня 2004 по травень 2006 року був ректором Одеської національної юридичної академії.

У 2006 році обраний народним депутатом ВР України V скликання від Партії регіонів. Очолив Комітет ВР з питань правосуддя.

У 2007-2012 рр. - народний депутат ВР України VI скликання від Партії регіонів. Очолив Комітет ВР з питань правосуддя.

У 2012-2014 рр. - народний депутат Верховної Ради України VII скликання. Голова Комітету Верховної Ради України з питань верховенства права та правосуддя.

Восени 2014 року був обраний народним депутатом України VIII скликання. Член Комітету ВР України з питань правової політики та правосуддя. Член групи з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль. Член Української морської партії Сергія Ківалова.

Компромат

У січні 2014 року Сергій Ківалов голосував за «диктаторські закони» - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

Найбільш скандальна історія, в центрі якої опинився Сергій Ківалов, сталася у 2004 році, під час організації та проведення президентських виборів в Україні. Тотальні фальсифікації народного волевиявлення по всій країні спровокували початок Помаранчевої революції. За інформацією ЗМІ, найбільш підозрюваним у причетності до фактів фальсифікації був Сергій Ківалов, але він так і не поніс за це відповідальності. Проте, як голова Центральної виборчої комісії, отримав прізвисько «Підрахуй».

У 2007 році Сергій Ківалов був нагороджений медаллю та грамотою «за вагомий особистий внесок у забезпечення реалізації конституційних виборчих прав громадян України». Для багатьох українців, особливо тих, хто стояв на Майдані під час Помаранчевої революції, це було дуже неочікувано і незрозуміло. Особливо той факт, що  це нагородження в обов'язковому порядку було узгоджено з Президентом України, яким в той час був Віктор Ющенко.

Сергій Ківалов відомий на прізвисько «Підрахуй» і «Кідалов». Як зазначали ЗМІ, останнє йому дали одесити, за його відмінну рису, що полягає у бажанні «кинути» ближнього. Ківалов привернув до себе увагу, коли у 1997 році створив Одеську юридичну академію. Допомагав йому в цьому тодішній прем'єр-міністр України Павло Лазаренко, який втік з країни в 1999 році. Одеська юридична академія за задумом повинна була стати особистим бізнесом Ківалова під «покрівлею» держави. В пресі повідомлялось, що в перші роки роботи академії її легальний оборот склав 10 млн доларів за рік. При цьому цей заклад знаходиться на утриманні державного бюджету.

За повідомленнями ЗМІ, Ківалова вважався негласним узурпатором судової влади в Україні. Неодноразовими були випадки «замовних» звільнень і призначень суддів під головуванням Сергія Ківалова, для чого застосовувалися «підтасування» результатів голосування членів Вищої ради юстиції України. За інформацією з суддівських кіл, у ВРЮ стали практикуватися «розцінки» на відповідні подання щодо призначення на суддівські посади різних категорій.

Як писали ЗМІ, відомі й інші факти незаконного використання Ківаловим службового становища у власних інтересах. Наприклад, про його безпосередню участь в ініціюванні процедури банкрутства Одеського заводу «Оріон» (АТ з великою часткою державного капіталу), про отримання дозволів на прохід до режимної зони Одеського аеропорту, рішення міжконфесійних господарських спорів на користь УПЦ (за що С. Ківалов був нагороджений орденом УПЦ), незаконну, за оцінкою експертів, приватизацію окремих об'єктів Одеської юридичної академії та т.д.

Хобі

Кілька років тому Ківалов почав захоплюватися голубами, для цього в своєму заміському будинку побудував голуб'ятник.

Сім'я

Сергій Ківалов одружений. Разом подружжя вже понад 30 років. Дружина Наталія - економіст і юрист. Дочка Тетяна Ківалова (1976 р.н.).

Посилання на особисту сторінку у соціальній мережі Facebook www.facebook.com/s.kivalov?fref=ts