НОВИНА!

Важливо!

категорії

Читай 5 найцікавіших новин в
день у нашому телеграм-каналі!

Лавринович Олександр Володимирович

Глава Вищої ради юстиції України (2013-2014 рр.), міністр юстиції України (2010-2013 рр.), народний депутат України II,III, VI, колишній заступник голови депутатської фракції «Партії регіонів» український державний і політичний діяч.

Місце народження, освіта

Народився 28 червня 1956 року в Овручі Житомирської області.

У 1978 році закінчив фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.

У 1998 році отримав другу вищу освіту, закінчивши Національну юридичну академію України ім. Ярослава Мудрого за спеціальністю «правознавство».

Кар’єра

З 1978 по 1991 рік працював в Інституті надтвердих матеріалів Академії наук УРСР, де пройшов шлях від рядового інженера до старшого наукового співробітника.

У 1982-1984 роках проходив строкову службу в Радянській Армії.

У 1989 році став членом Народного Руху України. У 1990-1998 роках був заступником глави НРУ. Був членом політради та Центрального проводу НРУ (до 2003 р.).

У 1990 році став членом Центрвиборчкому, з 1991 року - заступником голови ЦВК.

З 1990 року за сумісництвом почав працювати у Київському політехнічному інституті на факультеті хімічного машинобудування, старшим викладачем. На посаді перебував до 1992 року.

У 1993 році виконував обов’язки голови ЦВК.

У 1994-1998 роках – народний депутат Верховної Ради  України II скликання. Входив до фракції НРУ, займав пост заступника голови Комітету з питань правової політики і судово-правової реформи.

У 1998-2002 роках – народний депутат Верховної Ради  України III скликання. Секретар Комітету з питань правової політики.

У жовтні 2001 року був призначений на пост Держсекретаря Міністерства юстиції, у зв’язку з чим склав депутатські повноваження.

У травні 2002 року Лавринович був призначений на посаду голови Мін'юсту в уряді Анатолія Кінаха. Зберіг портфель в уряді Віктора Януковича.  Перебуваючи на  посту члена РНБОУ, Вищої ради юстиції, Державної ради з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та інших державних дорадчих та консультативних органів. Позбувся портфеля у 2005 році після призначення "помаранчевого" уряду Юлії Тимошенко.

У 2006 році на момент другого призначення на пост главою Мін'юсту Лавринович займав посаду першого заступника міністра Кабінету міністрів - начальника Управління правового забезпечення Секретаріату Кабміну України.

З 2005 по 2006 рік - заступник Голови правління ВАТ "Укрнафта".

У 2007-2012 роках – народний депутат Верховної Ради  України VI скликання від «Партії регіонів». Перший заступник Голови Верховної Ради України. Заступник голови депутатської фракції «Партії регіонів» у Верховній Раді України.

З 2010 по 2013 рік - Міністр юстиції України в уряді Миколи Азарова.

З липня 2013 по 10 квітня 2014 - глава Вищої ради юстиції.

Компромат

У 1997 році Олександра Лавриновича звинуватили в тому, що він відкрито лобіював питання включення Віктора Чайки та Михайла Бродського у виборчий список НРУ. Швидше за все це і послужило причиною відходу політика з політичної сили Народний Рух України.

У липні 2015 року Генеральна прокурора України повідомила про підозру колишньому Міністру юстиції України Олександру Лавриновичу у вчиненні злочину за фактом розтрати шляхом зловживання службовим становищем держкоштів в сумі понад 8,5 млн грн, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України ( здійснення розтрати державних коштів в особливо великих розмірах).

Хобі

Як стверджує сам політик, найбільше він любить подорожувати, причому віддає перевагу країнам далекого зарубіжжя.

Сім'я

Лавринович одружений, дружина Світлана Григор'єва (1956 р.н.)співробітник Головного обчислювального центру Мністерства освіти України математиком-програмістом. Має двох синів - Віталія (1983 р.н.) і Максима (1978 р.н.) - керуючий партнер юридичної фірми «Лавринович і Партнери».