Сьогодні у кулуарах Верховній Раді було відкрито виставку «Великий терор: місця пам’яті», що присвячена репресіям 1937-1938 років, передає кореспондент «Є!»
На виставці можна побачити фотографії з місць розстрілів репресованих, світлини жертв репресій з біографічними довідками, інформацію про виконавців злочинів, документи та інструкції того часу тощо.
“ | «У часи Великого терору був виданий наказ про репресії щодо куркулів, карних злочинців та антирадянських елементів. Виконання наказу було покладене на місця, на кожну область було виділено так звані «ліміти» - кількість людей, яку необхідно розстріляти або заслати у табори», - сказала у коментарі кореспонденту «Єдності» заст. генерального директора Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Тетяна Шептицька. |
За словами голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, у радянські часи КДБ намагався приховати місця масових поховань жертв репресій.
“ | «Ці території оголошували нібито заразними територіями, або їх огороджували та починали якісь будівництва. Якщо інформація таки з’являлася у ЗМІ, то рештки загиблих оголошували рештками жертв нацистського терору. Така брехня про місця масових поховань тривала до кінця 80-х років. Врешті-решт КДБ змушено було визнати існування таких місць. Нині місця масових поховань жертв терору стали місцями пам’яті», - сказав Володимир В’ятрович. |
За інформацією Українського інституту національної пам’яті, таємні ділянки, на яких ховали жертв тоталітарного режиму, було створено в усіх регіонах тодішньої УРСР. Окрім таємної спецділянки НКВС у Биківнянському лісі, місцями масових поховань жертв політичних репресій 1937 – 1938 років стали Поділля, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Донбас, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Одещина, Крим. У 1940-1941 роках комуністичний терор розгорнувся на території Західної України.
За архівними даними, за часів «Великого терору» в Україні було засуджено майже 200 тис. осіб, з яких близько двох третин розстріляно.
Виставка «Великий терор: місця пам’яті» організована співробітниками Українського інституту національної пам’яті, Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» та редколегією науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією».
Довідка Українського інституту національної пам’яті:
Антигуманний характер більшовицька влада продемонструвала фактично із самого початку свого існування, а масове винищення громадян через їхні політичні погляди стало складовою масштабної політики упокорення України. Більшовики, захопивши владу на території тодішньої Російської імперії, прагнули утвердитися й в Україні. Але утриматися в Україні комуністичний режим міг, лише проводячи послідовну репресивну політику. Проголошена політика ліквідації «куркульства як класу» (1929), перші масові арешти інтелігенції 1929-1934 років, Голодомор 1932-1933 років, введення до Кримінального кодексу УРСР поняття «контрреволюції» (1934), «Великий терор» 1937-1938 років – усе це свідчить про наполегливе обмеження культурних, національних і соціальних прав і знищення української самостійності.
Наймасовішого характеру знищення людей набуло у 1937-1938 роках, яке називають «Великим терором».