В Українській православній церкві нагадали, що кліматичні умови у південних країнах суттєво відрізняються від наших, пише «Є!» з посиланням на glavcom.ua.
Щороку 19 січня християни відзначають Водохреща або Йорданів день. Це свято завершує увесь різдвяний цикл свят. Саме у цей день за Євангелієм відбулося хрещення Ісуса Христа у водах Йордану. Від того часу всі охочі на Водохреща купаються в ополонці. Для цього дійства створюються спеціальні місця для купання. Перед тим, як пірнати у воду, священник освячує місце, читає молитву, і лише після цього віряни можуть заходити у воду. За традицією, треба тричі повністю зануритися у воду, подумки прочитати молитву і тоді лише вийти з води. Багато християн вірять, що таким чином можна «змити гріхи».
В Українські православній церкві закликали українців в першу чергу «розуміти суть свята і не плутати його з модою, традиціями, народними віруваннями, тим більше – із забобонами чи марновірством».
| “ |
Улюблені брати і сестри, обмивання в ополонці на Водохреща ніяким чином не призводить до духовного очищення і не «звільняє» від гріхів! Жодного церковного припису для звершення такого дійства немає і, як твердять дослідники, в українського народу воно не мало поширення. У країнах грецької церковної традиції поширений звичай освячувати води через кидання в них дерев’яного хреста, який чоловіки виловлюють з водойми. Але цей звичай все ж не є власне купанням чи зануренням, та й кліматичні умови у південних країнах суттєво відрізняються від України», - зазначили в УПЦ. |
Також в Єдиній церкві нагадали українцям, про що саме свято Хрещення Господнього:
| “ | 19 січня за новим стилем Православна церква урочисто відзначає одне із дванадесятих свят – Хрещення Господа Бога і Спасителя нашого Ісуса Христа у річці Йордан. У Священному писанні сказано, що під час Хрещення на Ісуса Христа з неба у вигляді голуба зійшов Святий дух і пролунав голос Бога-отця. Тому це свято ще називається Богоявленням, адже цього дня Господь явив людям Себе в усій повноті як Трійця: Бог-отець – голосом своїм, Бог-син – хрещенням в Йордані і Святий дух – сходженням у вигляді голуба. |
На свято Богоявлення здійснюється особливий Чин освячення води, яка зветься великою агіасмою, що в перекладі з грецької означає – святиня. Відповідно, і ставлення до такої води, як і до будь-якої іншої святині, має бути шанобливим. Українці здавна по-особливому ставилися до свяченої води: побожно зберігали її біля ікон, берегли кожну краплинку, використовували її в особливих випадках. Українські етнографи не фіксували у минулих століттях масових хрещенських купань, тим паче у тому вигляді, як це відбувається нині – часом зовсім без одягу, або з попереднім алкогольним «підігрівом» та гучними гуляннями опісля…
У велике свято Богоявлення ми дякуємо Богу, славимо його, розуміючи, що найбільша для нас святиня – це Господь, Який спонукає кожну людину до внутрішніх змін в бік добра. Освячена вода – не чарівна, але має благодатні (насамперед, для духа людини) властивості для тих, хто її з вірою приймає. Занурення в ополонку ніколи не замінить таїнства сповіді та причастя. Вода не змиває гріхи, бо гріх – це не зовнішня проблема, а внутрішня хвороба душі. І щоб зцілитися від неї, потрібно її спочатку виявити, від щирого серця покаятися та змінитися за допомогою Божою», - йдеться в повідомленні УПЦ.
Крім того в Українській церкві дали кілька корисних парад усім, хто дотримується традиції пірнання в ополонку посеред січня:
На Водохреща немає потреби просити священника «побризкати більше», адже нема поняття «розбавленої святості».
Нема потреби запасатися водою у найбільших бідонах чи каністрах – адже той, хто принесе на водосвяття навіть найбільшу банку, але разом із темними помислами і порожнім серцем, не отримає «більшої святості». Не від кількості води залежить святість і міра отриманих дарів Божественної благодаті, а від того, як ви наближаєтеся до Господа, від вашого способу життя, ваших змін в душі, віри, ваших діл.
І нарешті: Церква не забороняє пірнати у зимову воду, це право і вибір для кожного. Головне – не перетворювати таке купання на якийсь магічний ритуал, привід до пияцтва, гордості чи осудження ближнього – наприклад, того, хто таки вирішив зануритись в ополонку, аби випробувати своє тіло.
| Читайте також: | Щедра кутя, перевдягання чоловіків у жінок та навпаки, смерть і воскресіння Кози — чому саме такі традиції 13 і 14 січня? |
