О́льга Володимирівна Герасим'юк. Народилась 21 жовтня 1958, місто Пирятин, Полтавська область.
Український журналіст, ведуча телевізійних програм, телевізійний менеджер, народний депутат України 5-го і 6-го скликань. Перший заступник голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2014–2020).
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з 22 квітня 2020 року.
Освіта
Навчалася на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Шевченка, який закінчила з відзнакою. Вчилася в Дипломатичній академії, магістр зовнішньої політики.
Проходила стажування у США: USNews&WorldReport; GannettNewsService (Вашингтон); Голландії.
Родина
Батько — Приходько Володимир Михайлович (1929–2006), механік. Мати — Ніна Дмитрівна (нар. 1931), педагог. Син — Руслан, нар. 1982 року.
Розлучена. Була одружена з українським поетом Василем Герасим'юком.
Журналістська діяльність
1976 — за рекомендацією газети «Комсомольске знамя», як переможець конкурсу вступила на факультет журналістики Київського державного університету ім. Шевченка, який закінчила з червоним дипломом 1981 р.
17 років працювала в друкованій пресі.
Червень 1981 — серпень 1983 — кореспондент газети «Комсомолець Полтавщини».
Серпень 1983 — вересень 1990 — кореспондент газети «Комсомольское знамя».
Вересень 1990 — грудень 1991 — редактор відділу, журнал «Людина і світ».
Січень 1991 — травень 1992 — завідуюча відділу, газета «Комсомольское знамя» («Независимость»).
Травень 1992 — червень 1994 — заступник головного редактора, співредактор тижневика «Республіка».
Червень 1994 — червень 1995 — редактор відділу, інформаційне агентство УНІАН.
Стажувалася як журналіст у США, Голандії, була позаштатним кореспондентом ВВС.
Липень 1995 — дебют на телебаченні — журналістка в інформаційно-аналітичній телепрограмі «Післямова» Олександра Ткаченка.
Обіймала посаду завідуючої відділом соціальних проблем в телекомпанії «Нова мова».
З 1997 р. — автор-ведуча телеканалу 1+1, де здійснила проекти «Проти ночі» (1997 — квітень 1998), автор документальних спецпроектів «Особливий погляд», «Версії Ольги Герасим'юк», ток-шоу «Без табу» (з травня 1998), «Хочу і буду», «Іду на ви», що втримувалися на екрані 10 років.
З липня 2005 до квітня 2006 р. — генеральний продюсер ТРК "Студія «1+1». Член Національної спілки журналістів України.
4 липня 2014 року обрана членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. З 22 квітня 2020 року - Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Проект «Школи Лохвицького земства за проектом О. Сластіона»
Проект, що створили громадські активісти, аби врятувати пув сотні унікальних шкіл на Полтавщині, які були збудовані у Лохвицькому земстві на початку 20 ст.
Куратором проекту є Ольга Герасим'юк. Вона разом з іншими активістами та архітекторами відшукує школи за проектом О. Сластіона у Полтавській області та вносить подання про присвоєння їм пам'яток архітектури.
Мета проекту Збереження та відновлення шкіл у Полтавській області за проектом О. Сластіона та надання їм статусу пам'ятки архітектури національного значення.
Політична діяльність
Народний депутат України 5-го скликання з квітня 2006 р. від блоку «Наша Україна» (№ 4 в списку).
Член Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації (з липня 2006).
Народний депутат України 6-го скликання з грудня 2007 р. по грудень 2012 р., обрана за списками Блоку «Наша Україна — Народна самооборона».
Голова підкомітету з питань співробітництва з НАТО та АЗЄС Комітету Верховної Ради України (6 скликання) з питань європейської інтеграції.
Заступник голови Постійної делегації України у Парламентській асамблеї Ради Європи.[4] Член фракції Блоку «Наша Україна» (з квітня 2006). Навчається на відділенні зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України.
Інші дані
Володіє англійською мовою.
Захоплення: баскетбол, подорожі, музика, книги.
Відзнаки, нагороди
Диплом Національної ради з питань радіо і телебачення за створення програми «Проти ночі» (1996).
1-а премія за найкращу публіцистичну програму (серпень 1998, перший міждержавний телефорум країн СНД і Балтії «Співдружність», м. Москва).
1997 — номінант телеконкурсу «Золота ера».
1-а премія 3-ї конференції з питань охорони довкілля за програму «Версії Ольги Герасим'юк» (червень 1999, Лондон).
Ґран-прі Міжнародного фестивалю ЕКОефір-99 (програма TACIS).
1-а премія Міжнародного медіа-фестивалю «Єдиний світ-99» (червень 1999, Лондон).
Премія ім. Валерія Марченка за найкращі журналістські роботи на тему захисту прав людини (1999).
Золота медаль в конкурсі «Незалежність-99» (НСЖУ).
Лауреат «Золотої ери-99». 1-а премія за найкращий телепортрет Телефоруму країн СНД і Балтії (1999).
Володар титулу «Всенародне визнання» (2000).
Двічі лауреат Відкритого форуму телебачення Росії «Лазурная звезда» (2001).
Лауреат Всеукраїнської премії «Жінка ІІІ тисячоліття» в номінації «Рейтинг» (2010).
Громадська позиція
У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.