Таку думку висловив кримський політолог Андрій Самброс, інформує Є | Єдність.інфо.
Новина про відключення телеканалів (групи НТВ +) була розміщена севастопольським провайдером SevStar і розтиражована ЗМІ тільки 14 січня, хоча самі кабельники в своєму повідомленні вказали, що «Газпром-Медіа» прийняв рішення про відхід ще в грудні.
При цьому провайдер поспішив запевнити клієнтів, що мовлення каналів групи «Газпрому» буде відновлено при першій же можливості. І якби за цим нешкідливим постом на сайті, який відвідує пара сотень людей, не була реакція медіагіганта, інцидент вважався б вичерпаним.
Але наступного дня компанія «Газпром-Медіа» оприлюднила спростування новини SevStar. Прес-служба теленефтянніков заявила:
| “ | "Газпром-медіа" не веде мовлення операцій, супутникові мовні операції здійснює компанія НТВ +. У компанії НТВ + немає ні офіційних, ні ділових відносин з компанією SevStar |
| Читайте також: | Кримські татари: "Захистіть нас. Не дозволяйте російському уряду забирати наших дітей у свою армію" |
За своєї простодушності провайдери чесно зізналися, що більше не можуть офіційно транслювати телеканали компанії, яка призупинила роботу в Криму. Севастопольські хлопці дійсно не знали, що канали з пакету НТВ +, які вони показували в 2014 році, формально не мають ніякого відношення ні до НТВ +, ні до «Газпром-медіа».
Можливо, під заступництвом Москви послуги надавала (і буде надавати) фіктивна фірма, що подає в ефір «піратський» контент з дозволу материнської компанії. Швидше за все, «Газпром-медіа» обрав саме такий формат роботи, оскільки він виключає юридичну можливість потрапляння під санкції Євросоюзу і США, що забороняють експорт телекомунікаційних технологій в Крим.
І цей випадок не привернув би стільки уваги, якби в сотий раз не довів очевидну річ:
| “ | півострів став територією фактично легалізованої фіктивності |
Адже історія з телеканалами НТВ + - це тільки вершина айсберга.
Як українські компанії пішли, а російські не прийшли
Процес створення фікцій в Криму розпочався відразу після березневого референдуму. Спочатку з території півострова почали йти великі мережеві компанії (той же Макдональдс, який призупинив роботу своїх закладів в Ялті, Севастополі та Сімферополі) і банки.
| Читайте також: | Ринкова торгівля в окупованому Криму повністю паралізована |
За ними пішли телефонні оператори та фірми, що займаються вантажоперевезеннями, а також поставками продуктів та інших товарів. Влітку 2014 припинили роботу український МТС і Київстар. Life протримався до осені, але став працювати з перебоями, а потім і зовсім зник.
| “ | На місце українських компанії приходили російські, але багато з них були або шарашкіними конторами, або маріонетками великих бізнес-гравців |
Наприклад, де-юре на півострові немає оператора «МТС-Росія». Але кримчани поголовно користуються краснодарськими номерами МТС (+7978), які обслуговує компанія «К-Телеком», нібито що надає «технічний роумінг».
Десь із середини травня і до кінця серпня минулого року на півострові спостерігався збій роботи майже всіх звичних суспільних інститутів.
- По-перше, українські банки пішли, а повноцінної заміни їм ще не було. Так, в травні і червні перший російський банк, що відкрився в регіоні (РНКБ - нині центральний республіканський банк), видавав касові документи без печаток (так як їх форм просто не існувало).
- По-друге, телефонні книги, що складаються роками, стали безглуздими зважаючи на тотальну зміну особистих номерів і загальної контактної плутанини: на українські номери дзвонити було вже не можна, а всі кримські вимагали ревізії.
- По-третє, поступово почали закриватися українські логістичні компанії, а місцеві дилери, які займалися постачанням продуктів та інших товарів, спробували знайти виходи на російські фірми. Природно, нічого доброго з цього спочатку не вийшло. А все тому, що в пік високого сезону фури простоювали в багатоденних чергах на пором як з боку Росії (в порті «Кавказ»), так і з боку Криму (в Керчі).
- По-четверте, досі не відбулося очікуваного приходу нових компаній. Відомі світові бренди зупиняє страх санкцій, а великі російські фірми - ще й небажання займатися відносно невеликим, важкодоступним ринком, по платоспроможності незрівняним з регіонами Росії.
| Читайте також: | У Криму молитимуться за вдалий курортний сезон |
Одне з небагатьох виключень - перереєстрація компаній / брендів, які раніше були прив'язані до центрального офісу в Києві, а тепер переорієнтувалися на Москву. Яскравий приклад - єдиний французький гіпермаркет «Ашан» Криму, який передали московській «дочці» компанії, щоб не потрапити під українське Санкційне законодавство.
Але якщо не брати до уваги перереєстровані в Росії українські підприємства, ніщо не свідчить про наявність у росіян ентузіазму приводу повернення півострова в «рідну гавань». І заява «Газпром-медіа» - зайвий тому доказ.
Використовувати за призначенням
| “ | Але в Криму все ж є великі російські компанії. Просто вони розглядають півострів не як стандартний регіон для офіційного розміщення своїх представництв та розвитку інфраструктури, а як країну третього світу всередині Російської Федерації, де люди готові працювати за їжу |
До таких проектів, наприклад, можна віднести сайт Avito.ru (об'єднаний з OLX.ru і Slando.ru, основний інвестор - шведський холдинг ТОВ «Кех еКоммерц»).
На офіційному сайті компанії розміщено інформацію про вакансії тільки в двох містах - Москві та Санкт-Петербурзі. Про Крим немає жодного слова. Насправді ж серце проекту (сотні модераторів, десятки працівників служби підтримки тощо) знаходиться в Сімферополі, що підтверджує перелік вакансій і великий офіс в центрі міста.
| “ | Слід звернути увагу, що сайт пропонує заробітні плати в розмірі 8000 рублів за повний робочий місяць при 40 годинному трудовому тижні (плюс мотиваційна частина в сумі 3000 рублів). По суті, медіагігант виніс своє «виробництво» в російський «Китай», щоб платити працівникам місячну ставку в 130, а не 300 доларів, як у сусідньому Краснодарі |
Єдиний плюс - те, що компанія реально створює робочі місця для кримчан (офіс забитий співробітниками). Але такий підхід до розвитку півострова чудово ілюструє його можливі перспективи. У плані заробітних плат Росія сюди так і не дійшла, зате місцеві комерційні структури отримали шанс брати участь у негласному договірняку, занижуючи доходи населення в умовах перманентно зростаючих цін.
Китай 90-х став для нас набагато ближче, ніж ми думаємо.