ЄДНІСТЬ

Важливо!

категорії

Читай 5 найцікавіших новин в
день у нашому телеграм-каналі!

Політика 12.12.2018 о 18:25
Названо найменш і найбільш продуктивних депутатів Ради
У Раді є 48 політиків, які досі не стали авторами жодного прийнятого закону.

Найменш продуктивним депутатом ВР є позафракційний Євгеній Мураєв. За чотири роки він подав 160 проектів законів, жоден із яких не був прийнятий. У списку найменш продуктивних політиків також члени «Опозиційного блоку» Юрій Солод (подано 111/ прийнято 0), Олександр Вілкул (108/0), Дмитро Шпенов (81/0) та Дмитро Колєсніков (80/0). Про це йдеться в дослідженні Комітету виборців України, передає «Є!»

Загалом у Раді є 48 політиків, які досі не стали авторами жодного прийнятого закону. Серед них такі відомі прізвища як Вадим Рабінович (53/0), Нестор Шуфрич (24/0), Віктор Шевченко (73/0), Сергій Ківалов (34/0), Михайло Добкін (6/0), Андрій Білецький (43/0), Дмитро Ярош (12/0).

З іншого боку в Раді є політики, які вже стали авторами десятків прийнятих законів. Найбільш продуктивним депутатом ВР є член фракції БПП Гліб Загорій. За чотири роки кожен другий законопроект політика став законом (подано 53/прийнято 25).

Серед лідерів депутатських фракцій найпродуктивнішими є Артур Герасимов, 32% законопроектів якого стали законами (подано 91/прийнято 29). На другому місці Максим Бурбак із показником 26% (118/31), третій Олег Ляшко – 20% (269/54). Далі йдуть Олег Березюк – 18% (92/17), Юлія Тимошенко – 8% (102/8) і Вадим Новинський – 0% (15/0).

«Поділ на коаліцію та опозицію є ключовим фактором, що впливає на ймовірність прийняття депутатського законопроекту. Однак варто враховувати, що навіть серед опозиційний фракцій і груп є надпродуктивні депутати. Так, законами стають 26% законопроектів Оксани Корчинської із РПЛ. Це стільки ж, скільки у голови «Народного Фронту». Також законами стають 23% законопроектів Юрія-Богдана Шухевича (РПЛ) і 22% законопроектів Віктора Галасюка (РПЛ) та Олексія Рябчина («Батьківщина»). Тому говорити, що опозиція повністю виключена із процесу прийняття рішень також некоректно», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

Продуктивність визначалася як співвідношення кількості поданих проектів законів до прийнятих (є чинними законами). Часові рамки: чотири роки роботи Верховної Ради.

До уваги бралися виключно проекти законів, проекти постанов не враховувалися.

До теми